Луцьк – Колодяжне – Нечимне

«Найрідніший рідний край» — його вона називала. Луцьк – місце, де написала свій перший вірш «Надія»! Колодяжне – місце дитячого та юнацького спокою! Нечимне – місце, про яке пише у своїй безсмертній драмі-феєрії «Лісова пісня»! Ви напевно здогадалися, про кого йдеться? Так, йдеться про Лесю Українку.

Розпочнемо нашу мандрівку з Театрального майдану Луцька. Посеред нього вже понад 40 років стоїть пам’ятник Лесі Українки. Головна пішохідна вулиця, яка бере початок з майдану та сполучає сучасне і «старе» місто, названа теж на честь легендарної поетеси. Прогулявшись нею, минувши Братський міст та вул. Д. Братковського, Ви опинитесь на площі перед Луцьким замком.

Перебудований в цегляний у XIV ст., він є одним із найдавніших і найкраще збережених замків в Україні. На замковому подвір’ї розташовані: домонгольська церква Іоанна Богослова, Музей книги, Музей технологій минулого, свічкова майстерня, у Владичій вежі розміщений єдиний в Україні Музей дзвонів. Радимо завітати в  Художній музей м. Луцька, відділ ВКМ, де представлена значна колекція творів із магнатської галереї князів Радзивілів з Олики та інших відомих зарубіжних митців.

Згодом запрошуємо відвідати меморіальний музей «Лесина вітальня», що розміщений в приміщенні Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку за адресою вул. Драгоманова, 23. Саме тут впродовж 1890-1891 років проживала родина Косачів. Це був їх другий період перебування у Луцьку. Про луцьке життя письменниці вам розкажуть тамтешні екскурсоводи.

Також рекомендуємо прогулятися Старим містом та побачити на власні очі місця та пам’ятки архітектури, які перенесуть Вас у різні епохи і відкриють луцьку мультикультурність. Власне: Монастир тринітаріїв, будинок родини Кронштейнів, Хрестовоздвиженська церква, Покровська церква, Лютеранська кірха, Синагога, будинок скульптора Миколи Голованя, площа Ринок, Аптека-Музей (де сім’я Косачів купувала ліки для доньки), костел святих апостолів Петра і Павла, єзуїтський колеґіум, монастир шарииток і монастир бриґідок.

Якщо боїтеся заблукати і хочете дізнатися більше цікавенького завітайте до Центру туристичної інформації. Ми Вам залюбки все розповімо і покажемо!

Сито пообідати пропонуємо у кафе або піцеріях: «Підземелля», «Пузата хата», «Теревені», «Базилік», «Дядя Піца», «Карабас Барабас».

Далі пропонуємо завітати до музею Лесі Українки Волинського національного університету. Там Ви ознайомитися з найціннішим, що є у фондах музею, – це рукописи й меморіальні речі Лесі. Разом з автографами письменниці до музею надійшли 20 листів-листівок близького її оточення, що датуються 1904–1915 рр.

Наступним пунктом маршруту є Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки розташований в с. Колодяжне, Ковельського району (64 км від Луцька). Музей створили в 1949 році на території садиби, де поетеса прожила дитячі і юнацькі роки. Тут можна відчути, яким було життя письменниці, доторкнутися до її особистих речей, побачити робоче місце та вбрання. У музеї представлені експозиції: «Волинськими стежками Лесі Українки», «Колодяжне – колиска Лесиного таланту», «Крізь все життя – до «Лісової пісні», «Історія музею. Трагедія родини Косачів», де збережені документальні матеріали життя і творчості Лесі Українки та її рідних. Прогулявшись територією, Ви поринете в атмосферу творчості письменниці та захочете прочитати всі її геніальні твори.

Продовжуємо нашу мандрівку стежками української поетеси. Наступна зупинка – Музей «Лісової пісні» в урочищі Нечимному. Розташований він біля с. Скулин (21 км від с. Колодяжне). У Нечимному завжди відчувається присутність незнаного казкового дива. Привабливість урочища, де не висихає криниця Лесиної поезії, з часом тільки зростає та скликає все більше туристів. Під час екскурсії Вам розкажуть історію написання драми-феєрії «Лісова пісня», у якій Леся описує мальовничий волинський край, спогади дитинства та розповіді скулинського дядька Лева.

Територію музею прикрашають дерев’яні скульптури персонажів «Лісової пісні». Це Мавка, Лукаш, дядько Лев, Потерчата, Лісовик, Водяна Русалка і Водяник, які виконані руками учнів Ковельського ПТУ №5.

Щороку в першу суботу й неділю серпня відбуваються святкування з нагоди закінчення написання драми-феєрії «Лісова пісня» (6 серпня 1911 р.). Декламують вірші, розігрують сценки з Лесиних творів, виступають письменники – вирує приємне дійство, яке не дає забути про геніальний витвір української поетеси.

Леся Українка залишила частинку себе на Волині! Пам’ятаймо і прославляймо легенду української літератури!

Подорожуймо, цікавмося, насолоджуймося!