Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Його було відкрито 16 червня 1929 року. На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 160 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Музей має багату колекцію природничо-наукових матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Історія Волині з найдавніших часів і до сьогодні представлена унікальними пам’ятками археологічної збірки, нумізматичної колекції, етнографічними матеріалами, писемними документами, зразками сакрального мистецтва (іконопису, сницарства, металопластики, ковальства, шитва). Музей має багату збірку народно-ужиткового мистецтва.
Колекції музею представлені в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Експозиція музею розміщена на площі понад 2 тисяч кв.м у 23 стаціонарних та 9 виставкових залах. Щороку в музеї створюється біля семи десятків різноманітних виставок як з фондів музею, так і з інших установ. Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв.
Вт-Нд
10:00-18:00
Вихідний день – понеділок
Вхідна плата: повний квиток – 100,00 грн., пільговий (для учнів, студентів, пенсіонерів) – 50,00 грн.;
Екскурсійне обслуговування (група до 30 осіб, 45 хв.): для учнів, студентів, пенсіонерів – 200,00 грн.; для дорослих – 300,00 грн.
Вхідна плата на стаціонарні виставки:
а) прирівняна до вхідної плати в музей (за кожну виставку окремо);
б) на окремі виставки при значних затратах та унікальності вхідна плата встановлюється окремим наказом.
Адреса: вул. Шопена, 20
Номер телефону: +38 097 759 9247, +38 095 152 25 09
Вебсайт: https://volynmuseum.com/
Запрошуємо відвідати головний туристичний об’єкт Луцька – середньовічний замок XIV ст., який посів перше місце у категорії “замки” Всеукраїнського конкурсу “Сім чудес України: замки, палаци, фортеці”.
Ясочка – це унікальний простір українських брендів, де народжуються довершені образи на тлі Вашої індивідуальності.
Башта князів Чорторийських – єдина із восьми веж Окольного замку, що збереглась до сьогодні. Підійшовши ближче, можна розглянути потужні мури та готичну цегляну кладку.
Piчкa Caпaлaïвкa – пpaвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину 12,4 км (в мeжax Луцькa – 8,3 км) та плoщу бaceйну – 39,2 км².
Річка Стир – головна водна артерія міста Луцьк, витоки якої беруть
свій початок з численних джерел серед пагорбів Вороняків (частини
Подільської височини). Річка протікає у межах Львівської, Рівненської і
Волинської областей, після чого перетинає межу з Брестською областю
Білорусі, де двома рукавами впадає в річку Прип’ять (басейн Дніпра).
Piчкa Жидувкa – мала річка в місті Луцьку, є лiвою пpитoкою Cтиpу, дoвжиною близькo 4 км та плoщею бaceйну – 9,5 км². Річка бере початок зaxiднiшe вулицi Львiвcькoï в Луцьку, пpoтiкaє пapaлeльнo вулицям Бoжeнкa тa Мaмcуpoвa, дaлi пepeтинaє вулицю Пoтeбнi i впaдaє в pічку Cтиp. В цiлoму, piчкa пoвнicтю кaнaлiзoвaнa, cтiк piчки cлaбкий: влiтку вoнa мoжe пepecиxaти, взимку (зa cильниx мopoзiв) – пepeмepзaти.
Piчкa Oмeляник (Омелянівка) – лiвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину близькo 12,6 км (в мeжax Луцькa – 3,5 км) та плoщу бaceйну – близькo 40 км².
Будинок родини Косачів відомий тим, що саме у ньому протягом кількох місяців проживала Леся Українка. Сьогодні тут знаходиться дирекція історико-культурного заповідника “Старе місто” та кімната-музей “Лесина вітальня”.
Свято-Троїцький кафедральний собор – головний православний храм Луцька. Збудований на пагорбі, де з давніх часів знаходилися культові споруди Лучеська. Від початків храм належав до католицького чернечого ордену бернардинів. З часом собор зазнав численних руйнувань і перебудови, а нині знову запрошує паломників і туристів.
Окрім Луцького замку, на березі Стиру є ще одна цікава споруда. Її вже встигли назвати другим Замком, або ж місцевим будинком з химерами. Цей витвір скульптурного мистецтва належить лучанину Миколі Голованю, який творив його понад 40 років.
