«Якби мені довелося писати гімн всепланетному життю, неодмінно почав би його з величальної пісні
на честь Води, і закінчив би щонайглибшою вдячністю цій живильній рідині».
письменник Микола Міщенко

Річка Стир – головна водна артерія міста Луцьк, витоки якої беруть
свій початок з численних джерел серед пагорбів Вороняків (частини
Подільської височини). Річка протікає у межах Львівської, Рівненської і
Волинської областей, після чого перетинає межу з Брестською областю
Білорусі, де двома рукавами впадає в річку Прип’ять (басейн Дніпра).

В давні віки саме річки були основним артеріями, які зв’язували не
часті поселення слов’ян. Вони виконували функцію торгових шляхів і джерел
води, а тому саме на їх берегах виникали поселення і міста. Так сотні років
тому саме на березі Стиру виникло наше місто Луцьк.
Вважається, що свою назву річка Стир отримала за свій характер.
Стир регулярно виходив з берегів і затоплював навколишні луки. А з
праслов’янської мови гідронім *sterti перекладається як “розширятись”.
До 20 століття Стир регулярно розливався на кількасот метрів,
створюючи для Луцька нові укріплення, а для ворогів – суттєву перепону.
Місто фактично перетворювалось на острів. І сліди цих розливів річки можна
зустріти як у літописах середніх віків, так і у малюнках і фотографіях 19-20
століття.
А ще Стир був чи не найголовнішим торговим шляхом для міста. На
човнах купці по ньому спускались проти течії на Галичину, або підіймались
до ріки Прип’ять до Пінська і далі аж до самого Києва. З часом судна, які
ходили по Стиру, змінювались: понад 1000 років тому місцеві люди
використовували довбанки – човни видобуті з суцільного стовбура дерева. А
в часи Київської Русі тут вже ходили на ком’ягах довжиною до 25 метрів.
Саме на таких човнах через Луцьк по Стиру з Прикарпаття до Києва везли
сіль.
Свою захисну роль для Луцька Стир виконував до початку 20 ст.,
коли біля річки насипали дамбу, а на місці колишніх розливів був
висаджений парк. А от судноплавство проіснувало до середини 1990-их
років.
В наш час загальна протяжність Стиру становить 494 кілометри.
Найбільшою штучною водоймою в басейні Стиру є Хрінницьке
водосховище, яке було створене у 1957 році з метою забезпечення роботи
Хрінницької гідроелектростанції, а також для рекреації та рибогосподарських
потреб регіону. У 2014 році річку Стир за площею водозбірного басейну,
який складає 13 100 км², згідно з критеріями Водної рамкової директиви ЄС
було класифіковано як дуже велику річку. В тoй жe чac зa Вoдним кoдeкcoм
Укpaïни Cтиp досі нaлeжить дo cepeднix piчoк.
Ділянка річки Стир, що протікає через Луцьку міську територіальну
громаду становить близько 25 кілометрів та простягається від меж села

Рованці до смт Рокині. В межах Луцька Стир вирізняється своєю
глибоководністю, наявністю трьох руслових меандр та супіщано-глинистого
дна, а також представлений однойменною річковою долиною та трьома
притоками: правобережною – Сапалаївкою та лівобережними – Жидувкою й
Омеляником. Зі Стирем в межах Луцька тісно пов’язaне й «Гнідавське
болото» – зaгaльнoзooлoгiчний зaкaзник мicцeвoгo значення, створений з
мeтoю збepeжeння чacтини зaбoлoчeнoï лiвoбepeжнoï зaплaви pічки Cтиp.
Тут зpocтaє вeликa кiлькicть piдкicниx pocлин, знaxoдятьcя мiсця гнiздувaння
вoдoплaвниx птaxiв.
Луцьк має велику історію судноплавства, тому водний транспорт на
Стиру не є чимось новим, адже історично Стир вважається головною
судноплавною річкою Волині, яка протягом 1952 – 1996 рр. відіграла
важливу роль у каботажних пасажирських та вантажних перевезеннях з м.
Берестечка до м. Пінськ (Республіка Білорусь).
В наш час в межах Луцька проводиться комплекс робіт з очистки
русла та відновлення судноплавства, насамперед з туристичною метою. Саме
тому, нещодавно на центральному пляжі міста в Парку культури і відпочинку
імені Лесі Українки та біля Будинку скульптора Голованя встановили
понтони для посадки та висадки пасажирів.
Річка Стир багата на мальовничі краєвиди. Найкраще вони
відкриваються, якщо споглядати їх просто з водойми. Для цього у нагоді
стануть човни, які в туристичний сезон курсують річкою через місто.
Туристи  мають чудову змогу оглянути головні історико-архітектурні та
природні родзинки Луцька, а саме –  панораму Старого міста, Луцький замок,
Лютеранську кірху, міський пляж, центральний парк, мальовничі береги
річки і одночасно послухати цікаву екскурсію про місто, його пам’ятки, річку
Стир та історію судноплавства у Луцьку.
Завдяки річці у Луцьку є чимало можливостей для відпочинку та
рекреації містян і гостей міста. Одна з них – центральний пляж, на якому
облаштовані місця для відпочинку. А для охочих займатися фізичними
вправами чи здорово провести дозвілля тут розташований спортивний
майданчик. До води є кілька спусків зі східцями. Окрім того, пляж
обладнаний спеціальним рятувальним постом. Поруч з річкою проводяться
фудфести та різноманітні святкування, зокрема Івана Купала та Водохреща.
Ще одна можливість яскраво та неординарно провести різноманітні
свята та івенти – це сплави на байдарках чи сап серфінг. Ділянки сплаву
включають нескладні маршрути проходження річки Стир із спокійною
течією та ідеально підійдуть для початківців та сімейного відпочинку. Отже,
каяки, пакрафт, sup-дошка чи човен – обирайте і вперед назустріч прохолоді.

Цей розділ був розроблений за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах
міжнародного грантового проєкту “Промоція та захист природної спадщини міських
річок та прибережних територій Жешува та Луцька” Програми транскордонного
співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 Європейського інструменту
сусідства. За зміст даного розділу відповідальним є виконавчий комітет Луцької міської
ради і він не відображає позицію Європейського Союзу.

Фотот Віктора Петрука