Місця

Piчкa Oмeляник (Омелянівка) – лiвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину близькo 12,6 км (в мeжax Луцькa – 3,5 км) та плoщу бaceйну – близькo 40 км².

Будинок родини Косачів відомий тим, що саме у ньому протягом кількох місяців проживала Леся Українка. Сьогодні тут знаходиться дирекція історико-культурного заповідника “Старе місто” та кімната-музей “Лесина вітальня”.

Свято-Троїцький кафедральний собор – головний православний храм Луцька. Збудований на пагорбі, де з давніх часів знаходилися культові споруди Лучеська. Від початків храм належав до католицького чернечого ордену бернардинів. З часом собор зазнав численних руйнувань і перебудови, а нині знову запрошує паломників і туристів.

Окрім Луцького замку, на березі Стиру є ще одна цікава споруда. Її вже встигли назвати другим Замком, або ж місцевим будинком з химерами. Цей витвір скульптурного мистецтва належить лучанину Миколі Голованю, який творив його понад 40 років.

Лютеранська кірха — лютеранська (нині баптистська) церква в Луцьку; пам’ятка архітектури, розташована на вулиці Лютеранській, 1, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк».

Окрім наземного міста, у Луцьку є розбудована мережа підземних переходів. На трьох рівнях підземного міста були сакральні об’єкти, трапезна, в’язниця, гробниці. Підземний комплекс під луцьким костелом Петра і Павла очолив п’ятірку найзагадковіших підземель України за версією сайту проекту ILoveUkraine.

Костел Петра і Павла – це головний храм волинських римо-католиків. Протягом чотирьох століть свого існування він зазнав численних перебудов, але досі продовжує захоплювати та дивувати вишуканою архітектурою, у якій переплелись художні стилі та знаки часу.

Монастир першого луцького жіночого католицького ордену. Луцький староста і литовський канцлер Альбрехт Станіслав Радзивілл у 1624 році передав бригіткам свій палац, який знаходився в Окольному замку.