Кохання творить дива!
Кожна дівчина змалку мріє стати королевою і це бажання все-таки може бути здійсненим. Прочитайте цю статтю й самі у цьому переконайтеся.
Катерина Десницька народилась 27 квітня 1886 року в місті Луцьк у родині голови Луцького окружного суду Івана Степановича Десницького та його дружини Марії, у якій було 9 дітей. Батько помер, коли дочці виповнилося два роки. (Іван Десницький похований цвинтарі кафедрального Свято-Троїцького собору у Луцьку.) Після такої важкої втрати Марія Михайлівна разом з усіма дітьми вирішила залишити Луцьк. Жінка продала всі маєтки і переїхала із сім’єю до Києва.
Освіту Катерина здобувала в 1898–1904 роках у Фундуклеївській жіночій гімназії. У 1903 році взимку, помирає від раку мама Катерини. Так у віці 17 років дівчина залишилась сиротою. В 1904 році вона переїхала до Петербурга, де оселилась у своєї хрещеної та влаштувалась на курси медсестер.
Одного доленосного вечора 1905 року на молодіжній вечірці Катерина Десницька знайомиться з гусаром російської імператорської гвардії. Смуглявий симпатичний молодик виявився принцем Сіаму (Таїланду) Чакрабонгсе. Це була любов з першого погляду, проте дізнавшись про високе походження молодого гусара, Катерина вирішила відректися від кохання. І наприкінці квітня того ж року, під час російсько-японської війни, пішла на фронт як дипломована медсестра, звідки повернулась із трьома бойовими нагородами, серед яких був і Георгіївський хрест за мужність.
Проте кохання принца виявилось сильнішим, він з нетерпінням чекав Катю і писав коханій листи на фронт. В одному з них Чакрабонгсе освідчився: “Мені ніхто не потрібен, крім тебе. Це було б неземним щастям, якби ти була поруч!”. Катерина ж відповіла йому взаємністю і у своїх листах називала його ніжно по-сіамски «Лек», що означає «маленький». Розлука довела, що вони створені один для одного і кохання їх взаємне і щире.
У січні 1906 року Чакрабонгсе закінчив Академію генштабу і закохані вирішили одружитись. Але великі перешкоди були щодо їх одруження. Принц сповідував буддизм — Катерина була православною. Вони задумали обвінчатись таємно і спочатку поїздом їдуть до Одеси, а звідти пароплавом — до Стамбула. Церемонія вінчання відбулась в грецькій церкві Святої Трійці.
Молоде подружжя провело медовий місяць у Єгипті. Сіамський король подарував принцу щойно збудований палац Парускаван і Чакрабонгсе перевіз туди Катерину. Сіамська королівська родина сприйняла цей шлюб як мезальянс. Катерину Десницьку при дворі не прийняли. Король не визнав шлюбу з українською дівчиною.
Катерина жила в розкішному палаці, намагалась вписатися в місцеве середовище – освоїла тайську мову, знала місцеві звичаї, навчилась готувати тайські страви, стала одягатися як тайська жінка. Займалася благодійністю, лікувала хворих людей, доглядала за величезним садом. Але вона вважала, що ніхто її не розуміє, і з часом її почала мучити ностальгія.
В 1908 році народився син Чула, а в 1910 році Десницька отримала титул Принцеса Сіаму. Проте шлюб Катерини тривав до 1918 року, коли Чакрабонґсе закохався в принцесу Чаваліт, дочку принца Роді, свого далекого родича. У королівській родині практикували багатоженство, тому принц просив Катерину змиритись і прийняти другу жінку. Але Катерина не збиралась миритись із суперницею і вимагала розлучення. У 1919 році подружжя все ж розлучилось.
Катерина Десницька, відмовившись від великих аліментів, залишила Сіам. Переїхала до Китаю, жила в рідного брата в Шанхаї та працювала в Червоному Хресті. Коли 1 червня 1920 року Чакрабонгсе помер від запалення легень, то Катерина Десницька приїхала в Сіам ховати його. Король наказав розділити статки на Чаваліт, онука і на Катерину. Повернувшись в Шанхай, Катерина придбала невеличкий будинок. Невдовзі вийшла заміж за американця Гарі Клінтона.
Ось так закінчилася історія кохання українки та принца Сіаму.
Джерело: «Катя і принц Сіаму», Наріса Чакрабоґсе, Ейлін Гантер
