«Змінюйте світ на краще,
піклуйтеся про нього,
тому що Ви в ньому живете!»
Кузьма Скрябін
Кузьма Скрябін – герой нашого часу, вільнодумець і людина ідей, які завжди будуть актуальні.
Андрій Кузменко народився 17 серпня 1968 року в Самборі на Львівщині. Мати була вчителькою музики. Його найсокровеннішою дитячою мрією було стати водієм сміттєвоза. Згодом сім’я переїхала до Новояворівська, де Кузьменко навчався в Новояворівській ЗОШ № 1. Закінчив музичну школу за класом фортепіано, факультет стоматології Львівського медінституту (тепер Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького). Був кандидатом у майстри спорту з біатлону. Знав англійську, польську та російську мови.
Батьки зичили йому кар’єри лікаря, але Андрій прийняв своє рішення: «От, тато й мама, маєте дипломчик, а я буду займатися музикою» – розповів сам співак в одному з інтерв’ю.
В 1989 році Кузьма засновує гурт «Скрябін». А у 1991 році гурт їде на фестиваль «Червона Рута». Кузьменку батьки ставлять умову: якщо гурт увійде в призову трійку фестивалю – не наполягатимуть на кар’єрі лікаря, в іншому разі піде працювати стоматологом. Кузьма з командою посів третє місце.
Згодом гурт змінює локацію – вирушає підкорювати Київ. На жаль, на той період не усім заходить нова електронна музика. Кузьма одружується зі Світланою Бабійчук, в 1997 році – стає батьком і звісно це дало поштовх для деяких змін. Все ж потрібно забезпечувати сім’ю.
Музику пристосовують і гурт починає виділятися серед основної маси шоубізнесу.
Гурт «Скрябін» увійшов в історію української музичної культури. Простота текстів з глибоким значенням та абстрактними й афористичними поняттями, сильним емоційним навантаженням поєдналися у новий етап розвитку музики на теренах України.
Кузьма Скрябін був вимогливим у роботі, якщо щось було зроблено не правильно, то він без запитання звільняв цих людей. «В роботі він був деспот», – так Володимир Бебешко описує його. Співак любив імпровізувати, в шоу «Шанс» він ніколи не слідував сценаріям.
Андрій Кузьменко був не лише співаком, а і письменником. За своє життя він видав 5 книг: «Я, Побєда і Берлін (2006)», «Місто, в якому не ходять гроші» (2006), «Я, Паштєт і Армія» (2014), «Я, Шонік і Шпіцберген»(2015), «Поезії» (2016) та на жаль, не закінчена книга – «К’юр, Крим і Я». Одну з його повістей, «Місто, де не ходять гроші» взялася екранізувати Ганка Третяк, фільм вийшов у 2018 році.
Наприкінці січня 2014 року записав пісню, присвячену подіям Євромайдану, зауваживши, що він підтримує людей на Майдані, але не опозицію. Раніше, його осуджували за виступ на концерті у підтримку Януковича, під час помаранчевої революції. З того часу він керувався тільки своїми поглядами.
Після початку війни у 2014 році Кузьменко стає волонтером: допомагає фронту та відвідує поранених військових у шпиталях. Напередодні смерті дав досить скандальні інтерв’ю з критикою влади.
2 лютого 2015 року «Тойота Секвоя», за кермом якої був Андрій Кузьменко, зіткнулася з молоковозом на трасі Кривий Ріг – Кіровоград. Від отриманих травм загинув через пів години після дорожньо-транспортної пригоди.
Кузьму відспівували 5 лютого 2015 року в Церкві Преображення Господа Нашого Ісуса Христа Львова. Поховали музиканта в родинному склепі на кладовищі в Брюховичах.
Усім відомо, що у Луцьку є місце, де завжди усміхненим ми можемо побачити Кузьму Скрябіна. Він сидить на лавці у рекреаційному комплексі «City Park» і дивиться у далину. Біля нього можна присісти та відчути його непереборний дух – дух Героя України!
Офіційною датою встановлення та відкриття пам’ятника вважається 1 жовтня 2015 року. Це перший пам’ятник Кузьмі Скрябіну в Україні. Ініціатива встановлення та витрати на виготовлення належать Андрію Покровському, а авторами є Тарас та Богдан Цюпа. Пам’ятник виготовлений з бронзи.
На відкриття було запрошено батьків та дружину українського співака. Там вони поділилися спогадом як співак висловлювався про лучан – «Мамцю, татку, там такі люди. Вони так мене сприймають. Я так перейнявся весь їхньою любов’ю, їхньою культурою».
«Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи,
І справжнім друзям, не забудь, подзвони,
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони.»
Гурт «Скрябін»
