Музей історії Луцького братства — єдиний музей в Україні, присвячений окремій братській організації. Він розташований у старовинному приміщенні колишнього братського монастиря. Музей представляє діяльність братства, яке об’єднало зусилля князів, шляхти, міщан і селян для відродження позицій православ’я на Волині. Серед експонатів документальні матеріали, художні твори волинських малярів, зокрема портрети найвідомишіх діячів братства: єпископа Афанасія Пузини, іконописця Йова Кондзелевича, громадського діяча Данила Братковського.
Особливої уваги заслуговують стародруки XVII–XIX ст. з бібліотеки Луцького братства, документи з фінансової діяльності луцьких братчиків, метричні книги Хрестовоздвиженської братської церкви ХХ ст. Найціннішим «експонатом» музею слід визнати автентичну інтер’єрну кладку братського монастиря. У музейних залах частково відтворено ансамбль монастирських меблів кінця XVIII–XIX ст., у вітринах демонструються оригінальні предмети церковного вжитку з колекції Волинського краєзнавчого музею. Через об’ємну схему-реконструкцію об’єктів братської нерухомості на космічному знімку сучасного Луцька відвідувачі музею мають можливість особисто «зазирнути» в історичну мікротопоніміку волинської столиці. У підземеллі Хрестовоздвиженської церкви є унікальний некрополь, де спочивають 49 братчиків та братчиць. Його відвідини можливі лише з екскурсією.
Музей історії Луцького братства пропонує серію тематичних екскурсій науково-пізнавального та патріотично-виховного спрямування та окремі лекторії з волинського краєзнавства.
10:00-18:00
Вихідний день: п’ятниця, субота
Адреса: м. Луцьк, вул. Кондзелевича, 5
Телефон: +380 95 785 24 81
Заказник «Гнідавське болото» — це частина заболоченої заплави річки Стир поблизу Луцька та села Рованці. Гнідавське болото займає 116 гектарів. Воно розташоване у межах Луцької та Боратинської громад біля села Рованці. Межує зі Старим містом, центральним парком, ботанічним садом на вулиці Потебні.
Запрошуємо відвідати головний туристичний об’єкт Луцька – середньовічний замок XIV ст., який посів перше місце у категорії “замки” Всеукраїнського конкурсу “Сім чудес України: замки, палаци, фортеці”.
Ясочка – це унікальний простір українських брендів, де народжуються довершені образи на тлі Вашої індивідуальності.
Башта князів Чорторийських – єдина із восьми веж Окольного замку, що збереглась до сьогодні. Підійшовши ближче, можна розглянути потужні мури та готичну цегляну кладку.
Piчкa Caпaлaïвкa – пpaвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину 12,4 км (в мeжax Луцькa – 8,3 км) та плoщу бaceйну – 39,2 км².
Річка Стир – головна водна артерія міста Луцьк, витоки якої беруть
свій початок з численних джерел серед пагорбів Вороняків (частини
Подільської височини). Річка протікає у межах Львівської, Рівненської і
Волинської областей, після чого перетинає межу з Брестською областю
Білорусі, де двома рукавами впадає в річку Прип’ять (басейн Дніпра).
Piчкa Жидувкa – мала річка в місті Луцьку, є лiвою пpитoкою Cтиpу, дoвжиною близькo 4 км та плoщею бaceйну – 9,5 км². Річка бере початок зaxiднiшe вулицi Львiвcькoï в Луцьку, пpoтiкaє пapaлeльнo вулицям Бoжeнкa тa Мaмcуpoвa, дaлi пepeтинaє вулицю Пoтeбнi i впaдaє в pічку Cтиp. В цiлoму, piчкa пoвнicтю кaнaлiзoвaнa, cтiк piчки cлaбкий: влiтку вoнa мoжe пepecиxaти, взимку (зa cильниx мopoзiв) – пepeмepзaти.
Piчкa Oмeляник (Омелянівка) – лiвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину близькo 12,6 км (в мeжax Луцькa – 3,5 км) та плoщу бaceйну – близькo 40 км².
Будинок родини Косачів відомий тим, що саме у ньому протягом кількох місяців проживала Леся Українка. Сьогодні тут знаходиться дирекція історико-культурного заповідника “Старе місто” та кімната-музей “Лесина вітальня”.
Свято-Троїцький кафедральний собор – головний православний храм Луцька. Збудований на пагорбі, де з давніх часів знаходилися культові споруди Лучеська. Від початків храм належав до католицького чернечого ордену бернардинів. З часом собор зазнав численних руйнувань і перебудови, а нині знову запрошує паломників і туристів.
