Фундаторами та натхненниками створення першого в Україні світового рівня музею сучасного українського мистецтва стала родина Корсаків. Загальна площа першої черги музейного комплексу становить близько 5 000 кв. м і містить низку виставкових залів. Площа постійної експозиції займає 3000 кв. м.
Музей Корсаків створений з метою розвитку духовності нації, пропагування українського мистецтва у світі шляхом презентації яскравих творчих здобутків художньої культури XX століття, знайомства відвідувачів з сучасним мистецтвом через авторські проекти, інсталяції, перформанси. Фундатором та натхненником створення першого в Україні світового рівня музею сучасного українського мистецтва стала родина Корсаків. У музеї представлено роботи понад 100 видатних митців (більш як 800 арт-об’єктів). Живопис, графіка, скульптура, інсталяція, відео-арт – тут зібрана колекція творів мистецтва найкращих українських авторів ХХ– ХХІ століть. У липні 2018 року відкрито Художньо-меморіальний музей Миколи Кумановського, який став структурним підрозділом Музею. Широка програма виставкової, освітньої, наукової-дослідницької та видавничої діяльності, яку проводить Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, відображає актуальні процеси в українській культурі та відкриває можливості для публічного діалогу і створення нових творів.
Пн-пт
12:00-20:00
Сб-нд
11:00-20:00
Повний – 300 грн
Пільговий – 150 грн (учні, студенти, аспіранти, пенсіонери)
Безкоштовний вхід для всіх – щосереди
Щодня безкоштовний вхід для: діти до 6 років, УБД та їх сім’ї (дружина/чоловік, діти та батьки), Члени Національної спілки художників України, іменинники, інваліди 1 і 2 групи.
Адреса: вул. Корсака Івана, 1, КРЦ “Адреналін Сіті”
Телефон: +38 066 142 51 18
E-mail: info@msumk.com
Сайт: https://msumk.com
Заказник «Гнідавське болото» — це частина заболоченої заплави річки Стир поблизу Луцька та села Рованці. Гнідавське болото займає 116 гектарів. Воно розташоване у межах Луцької та Боратинської громад біля села Рованці. Межує зі Старим містом, центральним парком, ботанічним садом на вулиці Потебні.
Запрошуємо відвідати головний туристичний об’єкт Луцька – середньовічний замок XIV ст., який посів перше місце у категорії “замки” Всеукраїнського конкурсу “Сім чудес України: замки, палаци, фортеці”.
Ясочка – це унікальний простір українських брендів, де народжуються довершені образи на тлі Вашої індивідуальності.
Башта князів Чорторийських – єдина із восьми веж Окольного замку, що збереглась до сьогодні. Підійшовши ближче, можна розглянути потужні мури та готичну цегляну кладку.
Piчкa Caпaлaïвкa – пpaвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину 12,4 км (в мeжax Луцькa – 8,3 км) та плoщу бaceйну – 39,2 км².
Річка Стир – головна водна артерія міста Луцьк, витоки якої беруть
свій початок з численних джерел серед пагорбів Вороняків (частини
Подільської височини). Річка протікає у межах Львівської, Рівненської і
Волинської областей, після чого перетинає межу з Брестською областю
Білорусі, де двома рукавами впадає в річку Прип’ять (басейн Дніпра).
Piчкa Жидувкa – мала річка в місті Луцьку, є лiвою пpитoкою Cтиpу, дoвжиною близькo 4 км та плoщею бaceйну – 9,5 км². Річка бере початок зaxiднiшe вулицi Львiвcькoï в Луцьку, пpoтiкaє пapaлeльнo вулицям Бoжeнкa тa Мaмcуpoвa, дaлi пepeтинaє вулицю Пoтeбнi i впaдaє в pічку Cтиp. В цiлoму, piчкa пoвнicтю кaнaлiзoвaнa, cтiк piчки cлaбкий: влiтку вoнa мoжe пepecиxaти, взимку (зa cильниx мopoзiв) – пepeмepзaти.
Piчкa Oмeляник (Омелянівка) – лiвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину близькo 12,6 км (в мeжax Луцькa – 3,5 км) та плoщу бaceйну – близькo 40 км².
Будинок родини Косачів відомий тим, що саме у ньому протягом кількох місяців проживала Леся Українка. Сьогодні тут знаходиться дирекція історико-культурного заповідника “Старе місто” та кімната-музей “Лесина вітальня”.
Свято-Троїцький кафедральний собор – головний православний храм Луцька. Збудований на пагорбі, де з давніх часів знаходилися культові споруди Лучеська. Від початків храм належав до католицького чернечого ордену бернардинів. З часом собор зазнав численних руйнувань і перебудови, а нині знову запрошує паломників і туристів.
