Луцьк – це місто літератури. Навіть ідучи містом, ми можемо почути не тільки мелодії пісень, а й декламацію віршів. Сьогодні ми розповімо Вам про Пашквіль.
Пашквіль – це новий літературний жанр – сатиричний вірш, який зародився у Луцьку. Написаний «цей скарб» у травні 1575 року.
А народився Пашквіль так..
Місто святкувало Івана Богослова – престольний празник замкового храму. Напевно, найбільше чекав цього свята владика Іван Борзобагатий. Пан був луцьким війтом, купцем, та в останні роки – знаним духівником. На честь свята організував пишну гостину. Поскликав усе поважне міщанство. Звісно свою рідню теж покликав. У гості завітала його дочка – Ганна зі своїм чоловіком, паном Олександром Жоравницьким. Ганна була не вперше у шлюбі та була відомою любителькою чоловічої уваги.
Звісно, покликали й брата Олександра – Яна з дружиною Оленою Копоть.
Пані ключникова (Ганна) оглядала гостей і раптом побачила своячку. Напевно Олена не подобалась пані ключниковій, тому що пані привселюдно докорила Олені. Копоть промовчала, докір же мав висміювальний характер. Зазвичай шпильки у бік Олени були, через її бідність, а краса, витонченість, манери та гострий розум дружини Яна дратували Ганну.
Вдома Ян та Олена вигадали, як відплатити своячці за ганебну образу. Подружжя написало віршовану оповідку, у якій зазначило у сатиричній та дотепній формі усі негативні риси родички. Цей вірш і має назву – Пашквіль.
Але на цьому історія не закінчується!
Наступного ранку на брамі Вʼїзної вежі замку, на Ринку й на Глушецькій брамі Луцька виднівся цей віршик. Люди звісно ж зупинялися, читали та гучно сміялися над пані ключниковою.
Невдовзі Ганна про це дізналась та палаючи люттю, закликала родичів до ґродського суду. Там справу і розглядали.
Справу вдалось вирішити привселюдним вибаченням.
– «Милостивий пане ключнику і милостивая пані ключниковая. Що єсмо написали і в брами в Луцьку на розних місцях прибити веліли пашквілюс, або цидулу образливую добрий слави вашої милости… Сердечно того жалкуємо і покорне просимо, аби то ваша милость християнським обичаєм одпустити тим речила».
Пані пробачали, а завдяки Олені Копоть у Луцьку з’явився перший відомий віршований сатиричний твір.
Хто йдеш мимо, стань годину,
Прочитай сюю новину.
Чи єсть в Луцку білоглова,
Як та пані ключникова?
Хоча й вік подойшлий має,
А розпусти не встидає;
Убираєтся в форботи,
Леч не дбає про чесноти.
Нащо модли єй, офіри?
Аби були каваліри!
Лиш малженок ідет з двора –
Внет тут молодиков чвора!
З ними учти і беседи –
Не вертайся, мужу, теди!
Ой ти, мужу необачний!
Зроби жоні бенкет смачний:
Змаж ю лоєм з дхлого хорта,
Ачей, зженеш з шкури чорта.
Смаруй кієм над статечность,
Нех забуде про вшетечность!
Ми завантажили мапу центральної та старої частини міста для вашої зручності!
Це друга едиція «Одеси, Техас», і ми знову повертаємося до просторів, що назавжди закарбувалися всередині нас. Однак цього разу ми розглядаємо їх впритул.
28 липня об 11 годині Волинський краєзнавчий музей запрошує вшанувати пам’ять загиблих та згадати про злочини, які не мають терміну давності.
24 липня у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відкриється масштабний виставковий проєкт «Quo vadis?» українських художників-нонконформістів Сергія Друзяки та Сергія Литвинова.
23 липня у Волинській ОУНБ імені Олени Пчілки відбудеться показ фільму "Цвітіння кульбаби". Історія про дорослішання, втрати й пошук себе на тлі українського села початку 1990-х. «Цвітіння кульбаби» поєднує ліричність із гіркою правдою про час, коли разом із незалежністю прийшли невизначеність, нові випробування та надії на краще майбутнє.
25–26 липня в Луцьку відбудеться VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» — два дні літератури, музики, медіа, стендапу та дипломатії у просторі Окольного замку.