https://www.visitlutsk.com/wp-content/uploads/2023/02/pasted-image-0-2.png
https://www.visitlutsk.com/wp-content/uploads/2023/02/pasted-image-0-1.png
https://www.visitlutsk.com/wp-content/uploads/2023/02/pasted-image-0.png

Символ твоєї свободи

Прапор, герб, конституція та гімн – це символи нашої свободи. Вони є підтвердженням існування держави. Сьогодні, 19 лютого –  День Державного Герба України!

Тризуб з давніх часів є символом нашого народу. Тризубоподібні візерунки можна побачити на предметах побуту періоду Трипільської культури (IV-III тис. до н.е) та в багатьох археологічних знахідках скіфської доби (VII-III ст. до н.е) і на розкопках грецьких міст-полісів північного Причорномор’я.

Найдревніше зображення нашого символу віднайдене археологами у X столітті. Це був магічний знак роду, оберіг. Перша письмова згадка про герб стосується періоду правління князя Ігоря, а першим візуальним підтвердженням стала печатка його сина Святослава Хороброго. Але символ відрізняється, адже зображений з двома зубцями.

З деяких джерел відомо, що зображення тризуба, такого як ми знаємо, потрапило в Київську Русь завдяки князю Володимиру Великому. Саме він використовував тризуб, як символ влади.

Взагалі кожен із династії Рюриковичів використовував тризуб, як свій символ, просто по різному його зображав. Численні зображення тризуба були віднайдені на давньоруських монетах (срібляниках і златниках), посуді, надгробках, актових печатках, перснях, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Також їх можна побачити на цеглинах кладки Десятинної церкви в Києві. З занепадом Рюриковичів тризуб як символ вийшов з ужитку.

25 лютого 1918 року Мала Рада УНР затвердила тризуб, як герб, однак ухвалений документ мав лише опис. Саме зображення герба (тризуб князя Володимира, обрамлений оливковим вінком) було офіційно презентоване 22 березня. Автором проєкту виступив відомий художник Василь Кричевський.

Після приходу більшовиків уся символіка УНР була офіційно заборонена. Однак упродовж XX століття родовий знак Рюриковичів залишався важливим символом національно-визвольної боротьби. На емблемі ОУН був зображений тризуб із мечем на місці середнього зубця. А в УПА він з’являвся на нагородах, бофонах та у друкованих виданнях чи на плакатах.

Коли наша держава здобула незалежність, потрібно було вибрати її символ, тому 24 серпня 1991 року був оголошений конкурс на проєкт створення державного герба. Переміг проєкт історика-геральдиста Андрія Гречила та художників Івана Турецького й Олексія Кохана.

Постановою Верховної Ради від 19 лютого 1992 року золотий тризуб на синьому щиті був офіційно затверджений як державний герб України.
На жаль, ухвалено було тільки малий герб України, а великий все ще залишається в розробці.

Українці пройшли довгий шлях утворення своєї держави, протягом усієї історії боролися з загарбниками. А тризуб завжди буде символом нашої свободи! Символом свободи українського народу!

 

Фото:

1.Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

2.Wikimedia Commons

3.Wikimedia Commons

Останні Новини

Амбасадор дитинства

Амбасадор дитинства

Напередодні Міжнародного дня миру ООН разом із Зірковим Десантом ми створимо велике Свято Дитинства та Миру - день любові, єдності, сімейних цінностей і надії.  Це стало можливим завдяки підтримці Луцької міської ради та Волинської обласної військової адміністрації, за сприяння Волинської обласної ради та партнерів із соціально відповідального бізнесу. Адже кожна дитина заслуговує на дитинство, турботу, безпеку та мирне небо!

Мапа центральної та старої частини міста

Мапа центральної та старої частини міста

Ми завантажили мапу центральної та старої частини міста для вашої зручності!

ГЕРЦЬ ФЕСТИВАЛЬ

ГЕРЦЬ ФЕСТИВАЛЬ

19 та 20 вересня Рокині на два дні перетворяться на простір живої музики, видовищних поєдинків, спортивних виступів, вогню, традицій та шалених емоцій для дітей і дорослих.

Світ Марії Примаченко

Світ Марії Примаченко

17 вересня о 17:00 у Волинському краєзнавчому музеї відбудеться урочисте відкриття виставкового проєкту «Світ Марії Примаченко». Подія надасть унікальну змогу ознайомитися з оригінальними творами видатної української художниці ХХ століття та осягнути самобутню мистецьку спадщину Марії Примаченко.

Олена та Ірина Левчанівські: відновлення та збереження пам'яті

Олена та Ірина Левчанівські: відновлення та збереження пам'яті

18 вересня запрошуємо до мистецького простору «АНГАР» на публічну розмову «Олена та Ірина Левчанівські: відновлення та збереження пам’яті». На прикладі однієї волинської родини спробуємо зрозуміти, як із фотографій, листів, документів та особистих свідчень поступово відновлюється історія кількох поколінь і чому це важливо.

Аудіопрогулянка «Лесі не снилося життя у ритмі танго»

Аудіопрогулянка «Лесі не снилося життя у ритмі танго»

Презентуємо її з нагоди відкриття 23-го театрального сезону «Гармидера» під гаслом «Час говорити про золото»