На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття. Її перший власник Петро Злоцький перебудував для цього кам’яницю XVIII століття. Коли сім’я Косачів із Лесею Українкою жили в місті, деякі ліки для неї були виготовлені у цій аптеці. В першій половині ХХ століття в аптеці виготовлялося 50-55 найменувань мазей, 25-30 настойок, 15-20 сиропів. Для виготовлення ліків використовували близько 220 найменувань рослин. У 1966 році деякі речі з аптеки були перевезені до львівської аптеки-музею. Луцька аптека стала музеєм пізніше. Нині ця аптека спеціалізується на виготовленні дерматологічних ліків.
Музейна частина аптеки розташовується у двох наземних приміщеннях — торговому залі та кабінеті директора. У них збережено старовинний інтер’єр аптеки. Берестовіові шафи, розміщені у залах, виготовлені 150 років тому. Під стелею на шафах — погруддя Сократа й Гіппократа. За склом у шафах виставлено різні пляшечки, ступки, штангласи, штофи із підписами. В торговому залі знаходиться касовий апарат The National Cash Register Co, Dayton, Ohio, U.S.A. 1902 року, у шухлядах якого лежать гроші часів побудови аптеки. У другому виставковому залі – кабінет власника аптеки. На столі старовинні рахівниця та друкарська машинка. На полицях – бібліотека рідкісних тепер книг з аптечного ремесла. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. Підвальні приміщення в експозицію не входять.
В кабінеті директора експозиція включає аптечний посуд XV—XVII століть, старовинні рецепти, документи. Також є «Посібник для підготовки аптекарів» 1875 року, «Травник лікарських рослин» 1883 року, «Фармакопея польська» 1938 року, старі підручники з фармацевтичної хімії, технології виробництва ліків. В кабінеті виставлено старий аптечний інвентар: машинка для виготовлення супозиторіїв і закривання флаконів, мірні циліндри та ваги, різний посуд, ступки для виготовлення мазей та порошків і подібне, стара друкарська машинка, телефон та інше. Відвідування експозиції безкоштовне.
Адреса: вул. Драгоманова, 11
Телефон: +38 (0332) 72-38-85
Заказник «Гнідавське болото» — це частина заболоченої заплави річки Стир поблизу Луцька та села Рованці. Гнідавське болото займає 116 гектарів. Воно розташоване у межах Луцької та Боратинської громад біля села Рованці. Межує зі Старим містом, центральним парком, ботанічним садом на вулиці Потебні.
Запрошуємо відвідати головний туристичний об’єкт Луцька – середньовічний замок XIV ст., який посів перше місце у категорії “замки” Всеукраїнського конкурсу “Сім чудес України: замки, палаци, фортеці”.
Ясочка – це унікальний простір українських брендів, де народжуються довершені образи на тлі Вашої індивідуальності.
Башта князів Чорторийських – єдина із восьми веж Окольного замку, що збереглась до сьогодні. Підійшовши ближче, можна розглянути потужні мури та готичну цегляну кладку.
Piчкa Caпaлaïвкa – пpaвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину 12,4 км (в мeжax Луцькa – 8,3 км) та плoщу бaceйну – 39,2 км².
Річка Стир – головна водна артерія міста Луцьк, витоки якої беруть
свій початок з численних джерел серед пагорбів Вороняків (частини
Подільської височини). Річка протікає у межах Львівської, Рівненської і
Волинської областей, після чого перетинає межу з Брестською областю
Білорусі, де двома рукавами впадає в річку Прип’ять (басейн Дніпра).
Piчкa Жидувкa – мала річка в місті Луцьку, є лiвою пpитoкою Cтиpу, дoвжиною близькo 4 км та плoщею бaceйну – 9,5 км². Річка бере початок зaxiднiшe вулицi Львiвcькoï в Луцьку, пpoтiкaє пapaлeльнo вулицям Бoжeнкa тa Мaмcуpoвa, дaлi пepeтинaє вулицю Пoтeбнi i впaдaє в pічку Cтиp. В цiлoму, piчкa пoвнicтю кaнaлiзoвaнa, cтiк piчки cлaбкий: влiтку вoнa мoжe пepecиxaти, взимку (зa cильниx мopoзiв) – пepeмepзaти.
Piчкa Oмeляник (Омелянівка) – лiвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину близькo 12,6 км (в мeжax Луцькa – 3,5 км) та плoщу бaceйну – близькo 40 км².
Будинок родини Косачів відомий тим, що саме у ньому протягом кількох місяців проживала Леся Українка. Сьогодні тут знаходиться дирекція історико-культурного заповідника “Старе місто” та кімната-музей “Лесина вітальня”.
Свято-Троїцький кафедральний собор – головний православний храм Луцька. Збудований на пагорбі, де з давніх часів знаходилися культові споруди Лучеська. Від початків храм належав до католицького чернечого ордену бернардинів. З часом собор зазнав численних руйнувань і перебудови, а нині знову запрошує паломників і туристів.
