Пам’ятки архітектури

Монастир першого луцького жіночого католицького ордену. Луцький староста і литовський канцлер Альбрехт Станіслав Радзивілл у 1624 році передав бригіткам свій палац, який знаходився в Окольному замку.

Будівлі, де розміщувався монастир, належали кафедральному костелу Святої Трійці і були споруджені у XVI ст.та перебудовані у XVIII.

15 вересня 1933 року польському інженеру Владиславу Трилінському був виданий патент № 18232 на бетонну плитку (бруківку) для мощення доріг і пішохідних доріжок у формі правильного шестикутника.

Соборна церква Св. Івана Богослова — перший кам’яний християнський храм Луцька, найдавніша споруда домонгольського періоду (ХІІ ст.) на території Вишнього замку, що частково збереглася донині. Собор був головним в Луцько-Острозькій єпископії, іменувався «соборной церквой столечной Луцкой». Наразі є діючим храмом.

Тринітарії побудували свій монастир у Луцьку на початку XVIII століття поряд із церквою св. Михайла. Церква не збереглась до нашого часу, а у приміщенні монастиря тепер розмістився військовий госпіталь.

Хрестовоздвиженська церква разом з монастирем василіанів становлять єдиний комплекс вцілілих пам’яток архітектури, збудованих Луцьким Хрестовоздвиженським братством.

Монастир домініканів (XVII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення.

Покровська церква (XVІІ-XVIII ст.) – одна із двох збережених православних церков Луцька королівського періоду історії; пам’ятка архітектури національного значення.