Будівлі, де розміщувався монастир, належали кафедральному костелу Святої Трійці і були споруджені у XVI ст. та перебудовані у XVIII. У чотирьох кімнатах нового корпусу розмістилася шляхетська школа, а іншу частину приміщення займав притулок для старців та калік.
У 1829 році єпископ Каспер Цецишовський скерував до Луцька представниць ордену шариток. Для опіки їм одразу був переданий сиротинець «Ангеліка» та шпиталь для старців. Діяльність шариток зосереджувалася навколо догляду за людьми у цих установах та їхнього виховання. Іншу частину приміщення продовжувала займати школа.
Деякий час тут діяла гімназія. У ній викладав Пантелеймон Куліш.
В середині ХІХ століття російська влада активно боролася проти католицизму на Волині, внаслідок чого було закрито дуже багато монастирів та костелів. Те саме спіткало і монастир шариток. У 1866 році він був скасований. Разом із ним була скасована шляхетська школа.
На початку 1990-х будівлю зайняло єпархіальне управління римо-католицької церкви в Луцьку. Тут знаходиться резиденція єпископа Маркіяна Трофим’яка. Крім того, тут діє мальтійська служба допомоги.
