Соборна церква Св. Івана Богослова була збудована в 1170-х роках як княжий храм династії Ярославичів. В 1289 році при луцькому князеві Мстиславі Даниловичу церква стала соборною.
У XIV ст. останній князь Володимиро-Галицької Русі Дмитро-Любарт допоміг оновити храм. Його підлога була викладена декоративною керамічною плиткою, а стіни отиньковані й розписані фресками. Після Берестейської унії 1596 року Луцький собор деякий час належав греко-католицькій громаді міста.
Головною окрасою інтер’єру хоч невеликого за розмірами, проте багато оздобленого Замкового храму був багатоярусний стрункий іконостас, що спирався на муровану, розписану фресками передвівтарну перегородку. Старий собор за 600 років свого існування майже на три метри вріс у землю і поступово руйнувався стихією.
У 1775-1776 роках владика Сильвестр Рудницький розібрав древній храм до рівня земної поверхні і заклав на замковому терені фундаменти нового величного собору. Проте передчасна смерть Сильвестра перервала здійснення цього задуму, а наступні луцькі владики не ставили перед собою мети відновити святиню.
Збережені мури розібраного давньоруського храму вже в наш час були розкопані петербурзьким археологом Мар’яною Володимірівною Малевською-Малевич. Над ними споруджено захисний павільйон.
Зараз церква є діючою, щонеділі та на великі свята проводяться богослужіння.
10:00 – 19:00 – літній період
10:00 – 17:00 – зимовий період
Екскурсійний маршрут до археологічного розкопу церви Св. Івана Богослова вартує:
до 10 осіб – 500 грн;
від 10 до 25 осіб – 50 грн/особи
Адреса: вул. Кафедральна, 1а
Номер телефону: +380 332 72 34 32, +380 66 552 00 91
Місія музею – створити музей нового покоління, нову інституцію, яка змінює минуле, рефлексує на теперішнє і творить майбутнє. Український нонконформізм, який тут зібраний, є унікальним явищем у світовому мистецтві і засновники музею вважають, що його треба показувати, адже це гордість української нації. Саме тут знаходиться найбільша у світі картина “Космогонія” Петра Антипа, площею понад 2000 квадратних метрів.
Ясочка – це унікальний простір українських брендів, де народжуються довершені образи на тлі Вашої індивідуальності.
Музейний простір «Окольний замок» – новий туристичний об’єкт, створений на основі відреставрованих пам’яток архітектури національного значення: Вежі князів Чорторийських з частиною оборонного муру та Монастиря єзуїтів із підземеллями.
Piчкa Caпaлaïвкa – пpaвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину 12,4 км (в мeжax Луцькa – 8,3 км) та плoщу бaceйну – 39,2 км².
Річка Стир – головна водна артерія міста Луцьк, витоки якої беруть
свій початок з численних джерел серед пагорбів Вороняків (частини
Подільської височини). Річка протікає у межах Львівської, Рівненської і
Волинської областей, після чого перетинає межу з Брестською областю
Білорусі, де двома рукавами впадає в річку Прип’ять (басейн Дніпра).
Piчкa Жидувкa – мала річка в місті Луцьку, є лiвою пpитoкою Cтиpу, дoвжиною близькo 4 км та плoщею бaceйну – 9,5 км². Річка бере початок зaxiднiшe вулицi Львiвcькoï в Луцьку, пpoтiкaє пapaлeльнo вулицям Бoжeнкa тa Мaмcуpoвa, дaлi пepeтинaє вулицю Пoтeбнi i впaдaє в pічку Cтиp. В цiлoму, piчкa пoвнicтю кaнaлiзoвaнa, cтiк piчки cлaбкий: влiтку вoнa мoжe пepecиxaти, взимку (зa cильниx мopoзiв) – пepeмepзaти.
Piчкa Oмeляник (Омелянівка) – лiвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину близькo 12,6 км (в мeжax Луцькa – 3,5 км) та плoщу бaceйну – близькo 40 км².
По вулиці Драгоманова, поблизу костелу Св. Петра та Павла розташована двоповерхова кам’яниця кінця XVIII століття. Саме тут впродовж 1890—1891 років проживала Леся Українка, це було друге перебування поетеси у Луцьку.
Музей книги облаштовано у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку. В експозиції музею – книги ХVII-ХХ століть.
Музей дзвонів у Луцькому замку — єдиний музей такого типу в Україні. Розташований у “Владичій вежі” — пам’ятці XIV століття.
