15 вересня 1933 року польському інженеру Владиславу Трилінському був виданий патент № 18232 на бетонну плитку (бруківку) для мощення доріг і пішохідних доріжок у формі правильного шестикутника розмірами: ширина 35 см, довжина бокової стінки 20 см, висота 15, 12 чи 8 см. Вага плитки висотою 15 см складає 35-37 кг.
Ідея патенту була досить простою: зробити суміш бетонного розчину і ламаного каменю, сформовані у квадрати або шестикутники, але надавати перевагу другим, оскільки вони краще витримують навантаження. Окрім підготовки міцної піщаної основи, технологія кладки передбачала обмазування бічних боків кожної плитки смолою і щільне укладання одна до одної. Основними перевагами такої бруківки були простота виробництва, легке вкладання і довговічність. Вже в другій половині тридцятих років у Луцьку ця бруківка стала основним видом мощення вулиць.
Згодом вона отримала назву “трилінка” або “шашка Трилінського”.
Знаходиться на розі двох вулиць: вул. Градний узвіз та вул. Лесі Українки.
Заказник «Гнідавське болото» — це частина заболоченої заплави річки Стир поблизу Луцька та села Рованці. Гнідавське болото займає 116 гектарів. Воно розташоване у межах Луцької та Боратинської громад біля села Рованці. Межує зі Старим містом, центральним парком, ботанічним садом на вулиці Потебні.
Місія музею – створити музей нового покоління, нову інституцію, яка змінює минуле, рефлексує на теперішнє і творить майбутнє. Український нонконформізм, який тут зібраний, є унікальним явищем у світовому мистецтві і засновники музею вважають, що його треба показувати, адже це гордість української нації. Саме тут знаходиться найбільша у світі картина “Космогонія” Петра Антипа, площею понад 2000 квадратних метрів.
Ясочка – це унікальний простір українських брендів, де народжуються довершені образи на тлі Вашої індивідуальності.
Музейний простір «Окольний замок» – новий туристичний об’єкт, створений на основі відреставрованих пам’яток архітектури національного значення: Вежі князів Чорторийських з частиною оборонного муру та Монастиря єзуїтів із підземеллями.
Piчкa Caпaлaïвкa – пpaвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину 12,4 км (в мeжax Луцькa – 8,3 км) та плoщу бaceйну – 39,2 км².
Річка Стир – головна водна артерія міста Луцьк, витоки якої беруть
свій початок з численних джерел серед пагорбів Вороняків (частини
Подільської височини). Річка протікає у межах Львівської, Рівненської і
Волинської областей, після чого перетинає межу з Брестською областю
Білорусі, де двома рукавами впадає в річку Прип’ять (басейн Дніпра).
Piчкa Жидувкa – мала річка в місті Луцьку, є лiвою пpитoкою Cтиpу, дoвжиною близькo 4 км та плoщею бaceйну – 9,5 км². Річка бере початок зaxiднiшe вулицi Львiвcькoï в Луцьку, пpoтiкaє пapaлeльнo вулицям Бoжeнкa тa Мaмcуpoвa, дaлi пepeтинaє вулицю Пoтeбнi i впaдaє в pічку Cтиp. В цiлoму, piчкa пoвнicтю кaнaлiзoвaнa, cтiк piчки cлaбкий: влiтку вoнa мoжe пepecиxaти, взимку (зa cильниx мopoзiв) – пepeмepзaти.
Piчкa Oмeляник (Омелянівка) – лiвa пpитoкa Cтиpу, пpoтiкaє пo тepитopiï міста Луцьк та Луцькoгo paйoну Вoлинcькoï oблacтi. Мaє дoвжину близькo 12,6 км (в мeжax Луцькa – 3,5 км) та плoщу бaceйну – близькo 40 км².
По вулиці Драгоманова, поблизу костелу Св. Петра та Павла розташована двоповерхова кам’яниця кінця XVIII століття. Саме тут впродовж 1890—1891 років проживала Леся Українка, це було друге перебування поетеси у Луцьку.
Музей книги облаштовано у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку. В експозиції музею – книги ХVII-ХХ століть.
